Коли тайцзи цюань працює?

 

     За останні дні продовжував опановувати 18 форм Лунмень.  На думку спало те, що різницю між внутрішніми та зовнішніми  стилями китайського цюань фа подають якось незграбно. Це викривлює реальність, створює фантастичні уявлення про стилі "внутрішньої" школи (тайцзи цюань, багуа чжан, сінь і цюань). Ми повинні розуміти,  що те, що ми бачимо зараз - це спроба систематизації залишків. Китайська влада, усвідомивши необхідність відродження традиційних бойових мистецтв, почала проводити "інвентаризацію" того, що залишилось після "культурної революції".  Треба було подати інформацію на зовнішній ринок (для широкого "заходу"). Тому, все було зроблено в стилі комуністичної партії , та й ще з присмаком традиційного торгового підходу(китайці вміють торгувати). 

     Як все було насправді ми не знаємо. Але, коли сам починаєш практику цюань фа, то приходить певне розуміння, можна сказати власна "версія". Одразу скажу, що усі фантастичні можливості "внутрішніх стилів" треба відкинути раз і на завжди. Ніякої фантастики там нема і не може бути. Це така ж  практика, шлях, пошук , яку створили люди під впливом певних обставин свого життя. Погодьтеся, що для такого роду практик треба багато часу, тому скоріш за все це були люди, що мали такий час. Наприклад - представники аристократичної, або релігійної соціальної групи. Аристократія майже завжди зобов'язувала бути воїном (захисником м держави, що слугував імператору). Воїн - це той хто вміє тримати зброю, та виживати під час сутичок. Під впливом певних життєвих обставин такий воїн потрапляв до монастиря, де продовжував релігійну практику, поєднану із шляхом воїна. І ось саме таке джерело надало нам багато напрямків цюань фа. Головним тут є певна послідовність на яку я хочу звернути увагу читача. Практик-аристократ у монастирі - це людина, що вже багато чого вміла. А поглиблення практики, створення прикладних нейгун-систем, інших внутрішніх методів -це вже оптимізація та поглиблення власного ДОСВІДУ. Тобто, внутрішні стилі однозначно створювались досвідченими воїнами. Осмислення дій під час поєдинку, обґрунтування філософською концепцією - це ДОРОБКА того що було. Тому я хочу наголосити, що спочатку є власний досвід бою, потім - внутрішній стиль. Не можна за рахунок тайцзи цюань стати бійцем, а ось боєць може опанувати внутрішній стиль, що принесе йому новий досвід!!!

      Саме так, саме в такий послідовності. Якщо людина не займалась бойовими мистецтвами, то тайцзи допоможе покращити здоров'я та підготувати до практики. Потім треба опанувати будь-який різновид рукопашного бою (бажано на базі традиційних БМ). Після цього ваше тайцзи буде поступово перетворюватись на тайци ЦЮАНЬ.