Майк Йогансен

 

Майк Йогансен 28.10.1896 – 27.10.1937   Мáйк Йога́нсен, справжнє ім'я Михáйло Герва́сійович Йога́нсен — український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження». Також — перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ.     Такий текст можна зустріти на просторах Інтернету, зазначивши у пошуку це ім’я. Просто чергова інформація. Просто декілька слів,  які навряд чи когось зачеплять. Але мене щось зупинило… Я чомусь зацікавився самим образом, що створюють ці слова поруч з фотографією дорослого чоловіка європейської зовнішності.

       Я почав шукати інформацію, передивлятись відео та, звісно, замовив невеличку збірку робіт цього автора. Поступово, усвідомлюючи інформацію, мені відкривався реальний зовнішній світ, в якому жив Майк Йогансен. Прочитавши, згодом, його твір «Подорож ученого доктора Леонардо…»,  я почав розуміти (мені так здалося) і внутрішній світ. А торкнуло мене саме на тому місці, де «добрий древонасадець» загорнув табак у газету з надрукованим віршем. Перед тим, як викурити свою самокрутку, «древонасадець» прочитав вірша уголос. Ця сцена ніби то ожила переді мною, я відчув що саме хотів передати нам автор. І відчув це тому, що слова і події, сам вірш та відтворюваний контекст, написані геніальною людиною, Майстром своєї справи, представником еліти суспільства. Саме створений контекст з яскравими образами, чистою глибокою мовою роблять такий собі спалах (саторі) у читача. Мені пощастило стати читачем творів Йогансена, і цей спалах я відчув. Уявляєте, через десятки років людина відчуває те , що хотів сказати автор. Саме відчуває, бо слова – це як програмний код до входження в певний стан. І там, в обіймах світогляду майстра, ти відчуваєш пульс того часу, розумієш цінності, бажання, жалі….  Образ величної жертовної птиці, що випливає з туману неусвідомлення, даруючи частину свого життя, приводячи схід сонця  - цей величний чаруючий образ загортає цигаркою дуже обмежена, примітивна та зла людина. Вона без емоційно викурює цигарку, перетворюючи на попіл все благородне, величне, цінне для людства. Хоча перед цим древонасадець  все ж таки читає вголос вірша. Цей момент свідчить про потаємну надію на те, що людство ще повернеться до справжніх цінностей.

      Уявить собі, як можна передати все це в радянській літературі?! Як завуалювати справжній сенс, при цьому не втративши його! Я був вражений, та залишаюсь враженим творчістю Йогансена. Я просто почав вчитися в нього, вчитися по іншому сприймати реальність, не боятися свого творчого джерела, і постійно (все життя) наближатися до досконалості.   

…18 серпня 1937-го о 16-й НКВСівці заарештували Майка Йогансена за звинуваченням в діяльності антирадянської, націоналістичної організації, яка прагнула шляхом терору й збройного повстання проти радянської влади відірвати Україну від Радянського Союзу. На допитах письменник тримався гідно: «Я говорив, що саджають людей безневинних у тюрми. Я стверджував, що арешти українських письменників є результатом розгубленості й безсилля керівників партії і Радянської влади».  
 Майка Йогансена розстріляли 27 жовтня 1937-го у Києві. Тіло було таємно поховане у Биківнянському лісі.

       А тепер уявіть собі талановиту людину, що закінчила історико-філологічний факультет імператорського університету у буремному 1917 році. Життя стає страшним в цей період для багатьох, але для гуманітаріїв з тонким відчуттям – це зовсім важко. Утворення СРСР знецінило здобутки провідних гуманістів та філософів, народивши кровожерливу безжалісну систему страшніше якої не бачив світ ніколи. Щось треба було робити з своїм джерелом творчості, задумами, проектами. Недарма Йогансен висловлював жаль того, що не народився він на 50 років пізніше. Всі намагалися якось відповідати часу, пристосуватися, сподівалися на краще, але….

       Така доля такої неймовірної людини не може залишити  байдужим будь кого. А якщо впустити творчість майстра у свій власний світогляд, то неодмінно серце вам щось відкриє.

     Моїм особистим «відкриттям» став мій вірш, що я присвятив своєму літературному вчителю. А завдяки музичній нейромережі,  вірш презентований у якості пісні, що передає ще й емоційний стан. Може я і не найкращій учень, але кожне слово мого вірша справжнє, а кожний образ пов’язаний з непідробними переживаннями «невблаганноі ясності», подарованої мені Майком Йогансеном.  

P.S. Посилання, щоб прослухати пісню:

https://suno.com/song/4b05bebe-5dae-4909-ab4b-78b39fda895e?sh=6nLQOHaYG2qDlXnz